1. Не вважайте дитину своєю власністю – вона Божа.

2. Любіть її такою, якою вона є, навіть якщо вона не надто талановита, не в усьому досягає успіху...

3. Не очікуйте, що вона виросте саме такою, якою хочете ви, - допоможіть їй стати собою.

4. Запам’ятайте: найголовніший ваш обов’язок – розуміти й втішати.

5. Не переймайтесь, якщо не можете чогось зробити для сина чи дочки. Найгірше, якщо можете, але не робите.

6. Усвідомте: для дитини зроблено не все.

7. Не очікуйте на вічну вдячність: ви дали життя своїй дитині, вона віддячить вашим онукам.

Почуйте серцем голос Вашої дитини

Окрім їжі, дайте мені тепло сердечність, безпечний спокій і вашу любов.

Дозвольте втішатися моїми замислами у цьому дивному світі постійних змін.

Дозвольте у міру своїх сил сідати, соватись, вставати, ходити, бігати, лазити, скакати.

Не кажіть, що я співаю, бавлюся чи експериментую "Забагато, задовго, зачасто”.

Дозвольте мені ставити питання і отримувати чесні відповіді, а також експериментувати, шукати і досліджувати.

Не ідентифікуйте ваші почуття і думки з природними потребами мого організму.

Не карайте мене, коли я й так переживаю за невдачі, сама ж бо невдача є вже карою для мене.

Говоріть до мене серцем, очима, посмішкою, вашими руками: ваші слова не завжди мені зрозумілі.

Нехай довкола мене живуть гарні і лагідні люди.

Нехай тут царює мир – передумова мого розвитку.

У вашій хаті відпустіть мені у власність один куточок і частину вашої уваги та вашого часу.

Навчіть мене розуміти й відчувати красу і тішитися – радіти з усього, хоч би навіть і з найбільшою дурнички.

Підтримуйте та заохочуйте мене до праці, навіть і тоді, коли я роблю ще сотні помилок.

Будьте терплячі до мого безладдя, я ж бо є тільки дитиною і учнем.

Надайте і мені частину відповідальності, вимірену до моїх сили і моїх можливостей.

Навчіть мене брати участь у забаві, зайнятті і праці.

Зважайте на мої забави і з них робіть висновки, як даватиму собі раду із життя і його труднощами.

Коли загадаєте мені зробити це або те, скажіть також "як” і "чому”.

Учиніть усе, щоб я відчувала свою значимість і потрібність для вас, своє місце у планах вашої родини та школи.

Будьте до мене доброзичливі та лояльні, щоб я навчалася відплачувати іншим людям тим самим.

Покажіть, як дотримувати обіцянки, слова.

Не думайте про мене лише як про немовля, коли я хочу рости і бути великою.

Нехай ніколи не боюся втратити Вашу любов.Не накидайте мені Ваших переляків і острахів.

Допоможіть мені потроху перемагати біль і марні забаганки, і тішитися майбутніми радощами.

Навчіть мене рівноваги, коли ви на мене гніваєтеся, але не боятися гніву, коли він справедливий і виправданий.

Ваша дитина говорить неправду?

Що робити:

Навчіть дитину, зробивши помилку, виправляти її.

Покажіть на своєму прикладі, що правда завжди краще.

Дайте можливість дитині вчитися на своїх помилках.

Коли ви бажаєте щось для себе уяснити, перевірити, зробіть так, щоб малюк цього не знав.

Покажіть дитині, що ви її любите не за досягнення, а за те, що вона є.

Що не робити:

Не піддавайте на велике випробування її чесність.

Не захищайте дитину від наслідків її помилок.

Не залякуйте дитину.

Ваша дитина погано вчиться?

Що робити:

Зверніть увагу на те, що дитині вдається краще.

Приділіть дитині більше часу.

Знайдіть свій щоденник та полистайте його.

Просто поговоріть з дитиною, настройте на те, що треба тільки трішки більше постаратися.

Вранці, відправляючи дитину до школи, побажайте їй успіху.

Що не робити:

Не дорікайте успіхами інших дітей.

Не насміхайтесь над невдачами дитини.

Не потрібна надмірна жалість до дитини.

Не читайте нотацій.

Дитина і так все розуміє.

Ваша дитина упирається?

Що робити:

Вмійте відмовити так, щоб дитина не покладалась на відміну рішення.

Вмійте відокремити все погане від гарного, що є в дитині.

Спробуйте подивитись на світ очима дитини.

Щоб дитина щось робила з задоволенням - їй повинно бути цікаво.

Покажіть дитині, що ви засмучені.

Що не робити:

Не починайте суперечки.

Ви самі перетворюєтесь в дитину.

Не робіть з дитини піддослідного кролика.

Не уникайте дрібниць: саме вони радують та засмучують.

Не примушуйте силою.

Кiлькiсть переглядiв: 11