Ті дні у пам’яті людській

2013-11-27

Доказів — документів та спогадів тих людей, що пережили голод, — безліч. Вони не залишають сумнівів, що український народ спіткала страшна трагедія. Жахливою була доля тисяч українців, терор голодом нищив людську гідність. Українці не мають права забувати про жахливу трагедію, про неї мають знати правду і майбутні покоління як нашого народу так і в усьому світі.

22 листопада у всіх навчальних закладах району організована акція «Запали свічку», яка присвячена річниці пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років із вшануванням пам’яті померлих хвилиною мовчання.

У Погибляцькому НВК було проведено тематичну лінійку: «Народна пам'ять не згасає». При підготовці до лінійки було використано багато джерел і переглянуто літератури. Учні одинадцятого класу Бобир Наталя та Волошин Карина підготували коротенькі повідомлення про події тих часів. Якими страшними є цифри , скільки безневинних людей загинуло на нашій Україні. На лінійці панувала атмосфера скорботи. Було видно , що діти пройнялися розповідями. Класними керівниками по всіх класах були проведені виховні години «Голодомор в Україні». Педагог- організатор підготувала виставку літератури та вирізки із газет та журналів до Дня пам’яті жертв голодомору «Голодомор 1932-33р.р.»

Учні 6 -7 класу підготували невеличкі композиції «Скорботна пам'ять поколінь» , «Чорна сповідь».

В цих композиціях були використані такі матеріали : жменька пшениці, кусочки хліба, з написом «Люди це цінували , а що цінуємо ми ?» запалена свічка з написом «Люди це пам’ятають, а що пам’ятаємо ми?» Інша композиція : на столі п’ять колосків , перев’язаних чорною стрічкою з написом «Закон про п’ять колосків» - про тих стражденних п’ять колосків, за яких помирали невинні діти, а батьків садили до тюрем за ті ж таки п’ять колосків. На стенді представлено малюнки дітей , де зображено чорні могили та хрести.

Я думаю, що в пам’яті дітей надовго залишаться спогади про ті складні часи і вони будуть пам’ятати і шанувати те, що вони мають зараз і дивитимуться на світ іншими очима.

Педагог – організатор Л.Л. Олексієнко.